У Луцьку люди взяли під опіку 90-річного дідуся, якого рідні вигнали з дому


У Луцьку самотньо вештався вулицями міста 90-річний дідусь із Одещини, від якого відцуралися рідні. Старенький привернув увагу перехожих біля залізничного вокзалу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Розгублений та самотній – таким його побачила біля своєї роботи пані Алла. Після кількох годин знайомства жінка вирішила, що лишити на вулиці старенького вона не може – і на кілька днів діда Степана забрала до себе. «Я відчула душею, що то людина добра, що вона нас не скривдить. Просто шкода, як людину», – пояснила Алла Куманська.

Безхатька вона помітила разом із колегою по дитсадку. «Трусився. В целофанових пакетиках на ногах, туфлі на п’ять розмірів більші, такий закутаний у піджак», – пригадує Наталія Грицюк. Дідуся жінки нагодували і помили. «Він тільки дякував, дякував», – кажуть жительки Луцька, які перейнялися долею літнього чоловіка.
Жінкам старенький розповів, що йому 90 років, жив на Одещині, працював на шахті і має троє дітей. Правда, про них розповідає неохоче. «Діти є, але від тих дітей, крім смутку, нічого немає», – каже Степан Мороз. Як і коли потрапив з Одещини на Волинь за сотні кілометрів – пам’ятає не дуже: «Не можу навіть відповісти, як я тут. Їхав я і електричкою, і поїздом».

Журналісти спробували розшукати дочок Степана Андрійовича. Одна з них, Ірина, мешкає у Нововолинську. Однак за пів дня двері ніхто так і не відчинив. Сусіди кажуть, що жінка відлюдькувата, живе самотньо і майже ні з ким не спілкується. По фото дідуся впізнають – кажуть, бачили його, але всього кілька разів: «Невисокий такий, худенький. І на плечі завжди щось ніс до неї, але то вже давно я його бачила».

Іншу доньку, Ольгу, намагаємося відшукати уже на Одещині, але і там двері не відчиняють. Місцева прибиральниця розповідає, що та теж живе самотньо, а на батька свого ображена: «Вона на нього обізлилася, що він гарну квартиру розміняв, її сюди в село. Він до неї кілька разів стукав, а вона кричить: іди звідсіля, я тобі не відчиню».

Де живе син і скільки у дідуся внуків – невідомо. За кілька днів ми вирішили його провідати. Старенький досі мешкає у пані Алли – зустріли його на лавочці біля будинку. Дід Степан, мружачись від сонця, коротко розповідає про своє теперішнє життя. «Тут за мною доглядають, як за дитиною».

Те, що дізнаємося від пані Алли – приголомшує. «Ми вирішили, якщо він не проти, то хай побуде в нас. Готові бути опікунами дідуся», – каже Алла Куманська. Мама Алли зі сльозами на очах розповідає – така добра її донька змалечку і вчинити інакше вона просто б не змогла. «Я б такого, певно б, не зробила. Помагаю все рівно, вона мене слухає, я її слухаю», – каже Валентина Горбач.

У соцслужбах жінці обіцяють допомогти з документами. Випадок, коли безхатька прихистили чужі люди, усіх неабияк здивував. Алла ж переконана, що дідуся Степана вона зустріла недаремно. Жінка вірить: за це Бог їй віддячить і допоможе вилікувати 17-річну доньку, яка з дитинства хворіє.

Джерело статті: “https://www.volynnews.com/news/all/u-lutsku-liudy-vzialy-pid-opiku-90-richnoho-didusia-iakoho-vyhnaly-z-domu/” Об этом сообщает cripo.in.ua со ссылкой на СМИ.

ТОП новости

Вход

Меню пользователя